26.The Poets
- Та. Сін. Мім
- Це — знамення ясного Писання
- Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують
- Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови
- Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються
- Вони визнали це брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували
- Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі
- Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу
- народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»
- Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна
- що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна
- Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!»[CCLXXIX]
- Аллаг сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати
- Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас
- щоб ти відпустив із нами синів Ісраїля!»
- [Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років
- а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!»[CCLXXX]
- [Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані
- я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем
- А милість, якою ти мені дорікаєш — те, що ти зробив синів Ісраїля рабами!»
- Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»
- [Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»
- Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»
- [Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»
- [Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»
- [Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»
- [Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»
- [Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось дійсне?»
- [Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»
- Той кинув свою палицю й вона стала справжнім змієм
- Він витягнув свою руку й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї
- Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун
- Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»
- Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників
- які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»
- Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день
- Людей спитали: «Чи ви зібралися
- Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть»
- Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»
- Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»
- Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»
- Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»
- Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували
- Тоді чаклуни впали ниць
- Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів
- Господа Муси та Гаруна!»
- [Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чарів! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»
- Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого
- Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»
- Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»
- Фіраун послав глашатаїв до всіх міст
- «Воістину, цих людей небагато![CCLXXXI]
- Вони розлютили нас
- Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»
- Ми відібрали в них сади й джерела
- скарби та прекрасні місця
- Так! Ми передали це все синам Ісраїля
- На світанку вони рушили за ними
- Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»
- Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій, Який вкаже мені прямий шлях!»
- Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею по морю!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора
- Ми дозволили наблизитися іншим
- а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним
- А тих інших Ми втопили
- Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Прочитай їм історію про Ібрагіма
- Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»
- Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»
- Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх
- приносять вам користь чи завдають лиха?»
- Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»
- [Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся
- ви та ваші прабатьки
- Це все Мої вороги, крім Господа світів
- Який мене створив і веде прямим шляхом
- Який мене годує та поїть
- зцілює мене, коли я хворію
- Який умертвить мене, а потім оживить
- Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи
- Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками
- Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях
- Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства
- І прости мого батька, бо він заблукав
- І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть
- День, коли не допоможе ні майно, ні діти
- а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллага!»
- Рай наблизиться до богобоязливих
- а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло
- Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися
- замість Аллага? Невже вони допоможуть вам чи собі?»
- Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху
- а також всім військом Ібліса
- Сперечаючись, вони скажуть одне одному
- «Клянемося Аллагом, ми були в явній омані
- коли вважали вас рівними Господу світів
- Це грішники збили нас зі шляху
- і немає в нас ні заступників
- ні близьких друзів
- Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»
- Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Народ Нуха вважав посланців брехунами
- Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь
- Я — посланець до вас, який гідний довіри
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
- Бійтесь Аллага й коріться мені!»
- Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»
- Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять
- Їм відплатить тільки Аллаг, якби ви тільки знали про це
- А я не проганятиму віруючих
- Адже я — тільки ясний застерігач!»
- Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із каменованих!»
- Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна
- Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»
- Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчегу
- а потім утопили всіх інших
- Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує
- Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Адити визнали посланців брехунами
- Ось їхній брат Гуд сказав їм: «Невже ви не боїтесь
- Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
- Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі[CCLXXXII]
- й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно
- й чинити насильство над людьми, як тирани
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо
- допоміг вам худобою та синами
- садами та джерелами
- І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»
- Ті відповіли: «Байдуже нам, чи ти будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають
- Це лише звичаї давніх поколінь
- і ми не будемо покарані!»
- Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Самудити вважали посланців брехунами
- Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь
- Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
- Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут
- садів і джерел
- посівів та пальм із ніжними плодами
- й ви будете вправно висікати житла в горах
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- і не коріться наказу злочинців
- які поширюють безчестя на землі й нічого не покращують»
- Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих
- така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»
- Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду і ви питимете воду у визначені дні
- Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»
- Вони підрізали її жили й пошкодували про це
- Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Народ Люта вважав посланців за брехунів
- Ось їхній брат Лют сказав їм: «Невже ви не боїтесь
- Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
- Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів,[CCLXXXIII]
- залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»
- Ті відповіли: «Люте! Якщо ти не припиниш, то будеш одним із вигнанців!»
- Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші
- Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
- Ми врятували його та його родину — всіх
- окрім старої дружини, яка лишилася позаду
- Усіх інших Ми знищили
- проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали
- Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- Жителі аль-Айкі вважали посланців брехунами.[CCLXXXIV]
- Ось їхній брат Шуейб сказав їм: «Невже ви не боїтесь
- Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри
- Бійтесь Аллага й коріться мені
- Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів
- Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків
- І зважуйте на точних терезах
- Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі
- Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»
- Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих
- така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун
- Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»
- Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»
- Вони визнали його за брехуна і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня![CCLXXXV]
- Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує
- Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний
- А це — зіслане Господом світів.[CCLXXXVI]
- Вірний Дух зійшов із ним
- на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів
- [Зіслане] арабською мовою, зрозумілою
- Міститься воно в сувоях давніх народів
- Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїля?[CCLXXXVII]
- Якби Ми зіслали його комусь із чужинців
- і він прочитав це для них, то вони б не увірували
- Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників![CCLXXXVIII]
- Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари
- Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього
- Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»
- Невже вони намагаються прискорити Нашу кару
- Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки
- а потім до них прийде те, що їм обіцяно
- то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм
- Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів
- із настановою. І Ми не були несправедливі
- Шайтани не сходили з ним,[CCLXXXIX]
- це не личить їм, і неспроможні вони на це
- Усунено їх від слухання його
- Не звертайся замість Аллага до іншого бога, інакше будеш серед покараних
- Застерігай своїх найближчих родичів
- Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою.[CCXC]
- А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»
- І покладайся на Величного, Милосердного
- Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви
- і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються
- Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий
- Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани
- Вони сходять на кожного брехуна, грішника
- Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них – брехуни
- А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху
- Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах[CCXCI]
- і говорять те, чого не роблять
- За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллага й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться